Парадокс преміум-електричних кросоверів полягає в тому, що чим ефектніше вони виглядають, тим менш захопливим стає сам процес користування. Це класичний ефект «високої бази»: зовнішність обіцяє неймовірний досвід, а насправді машина літає або телепортується… ну майже як усі інші електромобілі.
Щоб уникнути розчарування, виробники додають футуристичні «навороти», часто без реальної користі:
- двері з електроприводом,
- матричні дисплеї на кузові,
- незвичайне планування салону,
- футуристичні крісла та руль,
- «зоряне небо» на стелі,
- вбудоване караоке та монітори в моніторах,
- нестандартні типи кузова.
Дизайн кузова: чотиридверний кросовер
Avatr 11 отримав незвичний кузов: це чотиридверний кросовер із багажником, як у седана. Практичність при цьому трохи страждає, але в преміум-класі кого це хвилює?
Проте реальна користь від цього рішення мінімальна: силует майже як у стандартного п’ятидверного купе-кросовера, а із нестандартного лише вертикальне заднє скельце, через яке нічого не видно в салонне дзеркало.
Замість дзеркал тут екрани, що показують картинку з камер під спойлером. Пробки стають «розвагою»: можна розглядати, що відбувається в салоні стоячої попереду машини. В тісних паркувальних місцях доводиться повністю покладатися на систему кругових камер, бо оглядність через вікна слабка.
Двері з електроприводом: цікаво, але не завжди зручно
Двері можна налаштувати під свої потреби, але захоплення швидко змінюється роздратуванням.
- Відкривається не на потрібний кут,
- інколи не спрацьовує,
- рухається повільно.
На схилах двері іноді відмовляються працювати, і доводиться тягти їх руками. Електродвері – обов’язкова частина повнопривідних версій, тоді як задньопривідний базовий варіант доступний лише з ручними дверима і меншою батареєю.
Натомість корисним був би електропривод у замку переднього багажника: потрібно тиснути строго по центру двома руками, особливо якщо кузов мокрий або брудний.
Декоративні елементи та аеродинаміка
Avatr 11 має електромотор для висувного антикрила в кришці багажника, але його ефект практично декоративний. Кросовер важить майже 2,5 тонни, і його прижимна сила від цього елемента мінімальна.
Салон: футуризм vs. комфорт
Внутрішній простір Avatr 11 максимально відрізняється від інших машин:
- колонна на передній панелі з підсвіткою та високочастотним динаміком аудіосистеми Meridian (25 динаміків),
- панорамна «шайба» майже як у мінівенів,
- другий ряд двомісний з «лаунж-кріслами», опційно – тримісний диван,
- масаж у задніх сидіннях, але без медіасистем та третьої клімат-зони,
- перед пасажиром окремий монітор із доступом до VK-сервісів.
Передні крісла наворочені, але знайти зручну посадку складно: інтегрований підголівник тисне на потилицю, спинка або сутулить, або завалює назад. Відтоманка для голеней часто залишається загадкою, а з точки зору матеріалів – де могло бути металеве оздоблення, скрізь пластик.
Технології за кермом: драйв або… ні?
Avatr 11 не має проекційного дисплея, а керування деякими функціями виглядає дивно:
- ричаги склопідйомників працюють «навпаки»,
- контролери на кермі вимагають перехвату,
- панель приладів не налаштовується,
- постійно показується тиск у шинах.
З прискоренням теж цікаво: на повній батареї 0-100 км/год за 4,5 секунди, але при 30% заряду – вже 9 секунд.
Ходова частина: пружини vs. вага
Кросовер важкий, але шасі адекватне, керованість прогнозована.
- Великі гальма Brembo блокують колеса, але точне дозування складне,
- рекуперація слабка: немає їзди «в одну педаль», інколи автомобіль навіть трохи прискорюється при відпусканні акселератора,
- підвіска пружинна, але дуже м’яка – комфортна на нерівностях, але на трасі трохи розгойдує кузов.
Китайські виробники, такі як Aito, довели, що великі преміальні електрокари можуть мати відмінну пружинну підвіску.
Висновок: стиль понад функціональність
Для більшості власників Avatr 11 «кросовер» – це стиль, а не функціональність.
- Брутальний дизайн, киберпанк-стиль, футуристичні «навороти»,
- сучасна електрична платформа, батарея CATL, запас ходу близько 450 км.
Але за кермом немає вибухових емоцій – тільки плавність, розкіш салону й відчуття технологічності, яке місцями суперечить комфорту та практичності.
