У ЄС розглядають ініціативу, згідно з якою вже через десять років усі нові автомобілі, що продаються на території Євросоюзу, повинні містити щонайменше 25% переробленого пластику. Рішення викликало невдоволення як серед споживачів, так і серед екологічних організацій — але з різних причин.
Автопром і пластик: проблема масштабу
Автомобільна промисловість є одним із найбільших споживачів пластику. У кожному сучасному авто можна знайти сотні, а інколи й тисячі пластикових компонентів — від елементів салону до деталей підкапотного простору.
Влада ЄС прагне, щоб пластикові деталі, які відслужили свій термін, не потрапляли на смітники, а йшли на повторну переробку. Це частина стратегії створення так званої економіки замкненого циклу, де використання нового сировинного матеріалу зводиться до мінімуму, а вторинного — до максимуму.
Автовиробники вже використовують вторсировину, але є нюанси
Багато брендів і зараз активно застосовують перероблені матеріали — свіжий приклад — оновлений Opel Astra. Втім, заяви про «100% перероблені матеріали» зазвичай означають, що кожна деталь містить певну частку вторсировини, а не виготовлена з неї повністю.
У випадку тканин частку перероблених матеріалів справді можна довести майже до 100%. З пластиками ситуація складніша, хоча для декоративних елементів, які не потребують високої механічної міцності, це цілком реально.
Нова директива ЄС: 25% переробленого пластику
Згідно з попередньо погодженою директивою Єврокомісії, у нових автомобілях має бути не менше 25% переробленого пластику. На досягнення цього показника відводиться 10 років, тобто автовиробники повинні вкластися до 2036 року.
Враховуватиметься весь пластик у конструкції авто, а не лише деталі інтер’єру, тож ідеться про досить серйозну частку. При цьому перероблений пластик наразі суттєво дорожчий за первинний, що вже викликало занепокоєння серед покупців: є побоювання, що це призведе до чергового подорожчання нових автомобілів, які й без того за останні роки стали малодоступними для багатьох європейців.
Ремонтопридатність як обов’язкова вимога
Окрім частки переробленого пластику, директива також передбачає спрощення розбирання автомобілів. Пластикові деталі мають легко демонтуватися як під час ремонту, так і під час утилізації.
З одного боку, це позитивний крок — ремонт стане простішим і дешевшим. З іншого — такі вимоги обмежують використання складних інтегрованих конструкцій, що знову ж таки підвищує собівартість виробництва.
Екологи критикують підхід ЄС
Цікаво, що новою ініціативою незадоволені й незалежні екологічні організації, зокрема European Environmental Bureau (EEB) та Deutsche Umwelthilfe (DUH). На їхню думку, ЄС фокусується не на тому, на чому слід.
Екологи вважають, що замість переробки списаних автомобілів пріоритетом має бути збільшення життєвого циклу машин. Ідея проста: досить виробляти «одноразові» авто — нехай машини служать 20 років і більше завдяки якісному ремонту та модернізації ключових вузлів. Багато водіїв, імовірно, з цим погодяться.
Менші та легші авто — ще одна пропозиція
Також EEB і DUH наполягають на обмеженні габаритів і маси нових автомобілів, щоб зменшити споживання ресурсів під час виробництва та експлуатації. Ідея здається логічною, але вона суперечить іншим вимогам ЄС щодо безпеки та екології.
Саме через ці нормативи сучасні авто з кожним роком стають більшими, важчими й дорожчими, що ставить під сумнів досягнення заявлених цілей.
