WRX = Levorg у кузові седан?
Так, у нової WRX передня частина кузова до середньої стійки спільна з універсалом Levorg. Ті ж фари, той самий капот. А от далі — вже самостійна історія: свої двері, свої крила, своя корма. Авто виглядає брутально, але стримано. Іноді навіть занадто стримано — ні спойлера, ні натяку на культовість WRX. Здалеку взагалі не скажеш, що перед тобою спортседан. Наче актриса фільмів для дорослих у піжамі без макіяжу — впізнаєш, але не одразу.
Дизайн: кросівки в калошах?
Задні крила — масивні, гарні. Але чорний пластиковий пояс уздовж кузова виглядає дивно. Наче поверх фірмових кросівок натягнули гумові калоші. Так, практично — захищає від гравію та снігу. Але хто на WRX буде регулярно по бездоріжжю валити? Це ж не Outback. А спереду — маленькі фари й фейкові повітрозабірники по боках бампера. Виглядають агресивно, але працювати нічого не працює. Просто заглушки. Питання: навіщо?
Салон: планшет на фоні касетника
Всередині — усе знайомо по Levorg. Але замість цифрової панелі приладів — дві стрілки, біла шкала, червоні стрілки. І це кайф. Читається миттєво, навіть боковим зором. А між ними — простий дисплей бортового комп’ютера. Мінімалізм рулить. А от 11,6-дюймовий вертикальний екран по центру виглядає чужорідно. Таке враження, що в стару добру «Імпрезу» прикрутили айпад із AliExpress. Начебто й красиво, але не в тему. Вайб інший. Тут проситься не сенсор, а кнопки та крутилки. І вони, до речі, частково є — збоку від екрана. Але це компроміс, а не рішення.
Сидіння Recaro — одягнув і поїхав
Передні крісла — це любов. Recaro, алькантара, вишивка WRX на підголівнику. В них не сідаєш, а вдягаєш — як улюблені джинси. Жорсткі, тримають ідеально. Але — для людей розміру не більше L. Якщо в тебе XL або більше — буде тісно в стегнах. Руль — класичний, без сенсорів. Аналогові кнопки, зручна форма. Те, чого бракує в більшості сучасних авто.
Повний фарш по електроніці
- Apple CarPlay, Android Auto
- Пакет асистентів водія
- EyeSight зі стереокамерами під лобовим
Так що з точки зору сучасних фішок — WRX повноцінний гравець. Але без зайвої показухи.
Опозитник 2.4 + варіатор = несподіваний тандем
Замість колишнього 2.0 — тепер 2.4 турбо (FA24) на 275 к.с. і 350 Н·м. Причому момент доступний з 2000 об/хв — тобто тягне майже з холостих. Їде добре, дуже добре. Але… В парі — варіатор, хоч і “просунутий” Subaru Performance Transmission. Працює плавно, швидко і навіть вміє імітувати 8 передач. Але хочеться все ж робота або автомат. Для драйву — краще, ніж ідеальна плавність.
Шасі — просте, але кайфове
Підвіска — без будь-якої електроніки. Просто пружини та амортизатори. Але налаштування — точні. Машина не пливе, не розвалюється на поворотах. Тримається за асфальт, як прилипла. Жорсткість кузова — вогонь. У поворотах — повний контроль. І головне: жодної непередбачуваності. Машина дуже чесна. Руль — прозорий, інтуїтивний. Крутиш — і точно знаєш, куди поїде передок.
Мінуси? Так, є
- Звук — немає того самого “бубубу”. Мотор просто гудить. Як китайський турбо-кросовер.
- Важіль поворотників — нефіксований. Хто це вигадав? Навіщо? Один із найбезглуздіших ергономічних провалів.
- Витрата — 12–13 л/100 км у змішаному режимі. Навіть у «економному» режимі.
